Прикмети пасхальної ночі

Один з найдавніших Великодніх звичаїв - це вітання словами «Христос воскрес». У відповідь потрібно сказати: «Востіну воскрес».

Крім того, з давніх часів під час великоднього вітання використовується і цілування як символ примирення та любові. Поцілунки роблять людей ближчими, з'єднуючи не тільки тіла, а й душі.

У народному середовищі вірили, що у великодню ніч можна побачитися зі своїми померлими родичами. Для цього слід після хресного ходу сховатися в храмі зі страсною свічкою так, щоб ніхто не помітив. Розмовляти з покійними заборонялося, для цього є цвинтар.

На думку селян, у пасхальну ніч всі чорти бувають надзвичайно злі, так що з заходом сонця чоловіки і жінки боялися виходити у двір і на вулицю: у кожній чорній кішці, в кожній собаці і свині вони бачили перевертня, чорта у вигляді тварини. Навіть у свою парафіяльну церкву чоловіки уникали ходити поодинці, точно так само, як і виходити з неї.

Щоб поглумитися над нечистою силою, сільські жителі виходили з крашанкою на перехрестя і катали її по дорозі. Вважалося, що тоді чорти неодмінно повинні будуть вискочити і потанцювати.

Крім того, існувало повір'я, що під час ранішньої великодньої служби можна легко впізнати чаклунів. Достатньо для цього було обернутися і подивитися на народ: всі чаклуни будуть стояти спиною до вівтаря.

У Великодень з ранку господині спостерігали за худобою. Яка лежить смирно - та до двору, а якщо тварина ворушиться - не місце їй у господарстві. З ранку селянки «шугали» курей з сідала для того, щоб ті не лінувалися, а вставали раніше і побільше несли яєць.

Один з найцікавіших звичаїв на Великдень - вигнання з хати клопів і тарганів. Коли господар приходив після Служби Божої додому, він не повинен був відразу входити в хату, а спершу стукав. Господиня ж, не відчиняючи дверей, запитувала: «Хто там?» «Я, господар твій, - відповів чоловік, - кличуть мене Іван. Ну що, дружина, чим розговлятися будемо?» «Ми-то розговлятися будемо м'ясом, сметаною, молоком, яйцями». «А клопи-то чим?» «А клопи клопами». Селяни були впевнені, що, підслухавши цей діалог, клопи або злякаються і втечуть з хати, або накинуться один на одного і самі себе з'їдять.

Існує повір'я про «граюче» сонце в день Світлого Христового Воскресіння. З давніх часів багато людей ходили "вартувати сонечко". З різних підвищень (пагорбів, дзвіниць) бажаючі спостерігали схід. Через осколок закопченого скла здавалося, що сонце «танцює».

Літні люди мріяли померти у Великодній тиждень, тому що вважалося, що саме в цей час ворота в рай не закриваються і їх ніхто не охороняє.

Християни вірили, що великодні страви, освячені молитвою, мають величезну силу і можуть допомогти у важкі хвилини. Всю їжу господарки ховали на ніч, щоб жодна миша не могла дістатися. Існувало повір'я: якщо миша з'їсть освячений шматочок, то у неї виростуть крила і вона перетвориться на кажана. А кістки з Великоднього столу закопували поруч з ріллею або кидали у вогонь під час грози, щоб уникнути ударів грому. Зберігалася також головка від освяченої паски. Тільки під час сівби селянин брав її на поле і з'їдав на ниві. Це повинно було забезпечити щедрий урожай.

Дівчата у Великодній тиждень вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум'яними, ставали на сокиру, щоб стати міцними. Щоб руки не потіли, у дні святої Пасхи не брали в руки сіль.

Існує ще ряд великодніх прикмет:

- Якщо на пасхальному тижні заб'єш лікоть - милий згадав;

- Якщо в борщ впала муха - чекай побачення;

- Якщо губи чешуться - не минути поцілунку;

- Якщо брови стануть свербіти - побачишся з коханим.

Навіть злочинці (злодії, безчесні гравці в карти тощо) створили своєрідні прикмети, приурочені до Великодня. Злодії докладали всіх зусиль, щоб під час великодньої заутрені вкрасти якусь річ у тих, хто молиться в церкві і до того ж зробити це так, щоб нікому і в голову не прийшло підозрювати їх. У разі успіху підприємства вони були впевнені, що можуть сміливо красти цілий рік і ніхто їх не зловить.

Гравці ж, вирушаючи до церкви, клали в чобіт під п'яту монету з твердою надією, що цей захід принесе їм великий виграш. Але щоб стати непереможним гравцем і обігравати напевно всіх і кожного, потрібно було, відправляючись слухати пасхальну заутреню, захопити до церкви карти і зробити наступне святотатство: коли священик покажеться з вівтаря у світлих ризах і в перший раз скаже «Христос Воскрес», той, що прийшов з картами повинен відповісти: «Карти здеся». Коли ж священик скаже вдруге «Христос Воскрес», безбожний картяр відповідає: «Хлюст здеся». Втретє: «Тузи здеся». Це святотатство, на переконання гравців, може принести незліченні виграші, але тільки до тих пір, поки святотатець не покається.

Дуже багато існувало прикмет, пов'язаних з пасхальним яйцем. Не можна було, наприклад, їсти яйце і викидати (а тим більше випльовувати) шкаралупу за віконце на вулицю. Селяни вірили, що протягом усієї світлої седмиці сам Христос з апостолами в жебрацьких руб'ях ходить по землі, і по необережності в нього можна потрапити шкаралупою.

Існувало також повір'я, що за допомогою пасхального яйця душі померлих можуть отримати полегшення на тому світі. Для цього треба тільки сходити на кладовище, тричі похристосуватися з небіжчиком, потім розбити яйце, покришити його і згодувати «вільній» птиці, яка в подяку за це пом'яне померлих і буде просити за них Бога.

За допомогою пасхального яйця і живі отримують полегшення від всіх хвороб і напастей. Якщо яйце, отримане при христуванні від священика, зберегти на божниці протягом трьох і навіть дванадцяти років, то варто тільки таке яйце дати з'їсти важко хворим - і всю хворобу з них як рукою зніме.

Селяни вірили також, що яйце допомагає і при гасінні пожеж: якщо праведна людина візьме таке яйце і триразово оббіжить палаючу будівлю зі словами «Христос Воскрес», то пожежа відразу ж затихне, а потім і припиниться сама собою. Але якщо яйце потрапило в руки людині сумнівного способу життя, то пожежа не припиниться. Тоді залишається тільки один засіб: кинути яйце в сторону, протилежну напрямку вітру і вільну від будівель. Вважалося, що тоді вітер вщухне, змінить напрямок, і сила вогню ослабне.

Але найбільше пасхальне яйце допомагає в землеробських роботах: варто лише під час пасхального молебну зарити його в зерна, а потім виїхати з цим же яйцем і зерном на посів, і прекрасний урожай забезпечений.

Нарешті, яйце допомагає навіть шукачам скарбів. Адже всякий скарб, як відомо, охороняється спеціально приставленою до нього нечистою силою, а побачивши людину, що наближається з пасхальним яйцем, чорти неодмінно злякаються і кинуться врозтіч, залишивши скарб без всякого захисту і прикриття. Тоді залишається тільки взяти лопату і спокійно відрити собі котли з золотом.

У народному календарі по Великодню визначали майбутню погоду: якщо на Великдень небо ясне та сонце грає - до хорошого врожаю і червоного літа; якщо дощ - добре жито ...

Навіть у мисливців існували свої великодні традиції, які зводилися до головної вимоги: ніколи не проливати крові в святкові дні. Вважалося, що тварини теж святкують Христове Воскресіння.

За матерілами: Obozrevatel